Хто і як в серпні зможе використовувати у власному бізнесі програмні РРО, чи доведеться за це платити, і коли більшість ФОП будуть зобов'язані використовувати РРО.
З 1 серпня 2020 року бізнес зможе замість традиційних касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій – РРО) використовувати програмні касові апарати (програмні РРО).
При цьому програмний РРО від Державної податкової служби буде повністю безкоштовним, а встановити його можна на смартфон, планшет, комп'ютер чи інший пристрій, який має ОС Android та Windows і підключений до інтернету.
Утім, чи готовий програмний РРО податкової до повноцінного використання бізнесом у масштабі країни?
На початку липня голова податкової Олексій Любченко в інтерв'ю liga.net заявив, що податкова робить все для того, щоб програмні РРО запрацювали з 1 серпня, як планувалося, але ситуація складна.
"Безкоштовне програмне рішення на 1 серпня тестується. З технічної точки зору на момент мого приходу все було дуже погано. Я побачив, що сервера для прийому інформації нема, нормального програмного забезпечення – теж. Софт, який презентувало попереднє керівництво, – це дуже сира версія. З ринку ми отримали чимало нарікань щодо фіскального чека", – заявив Любченко.
До запуску програмного РРО залишаються лічені дні, тому ЕП звернулася до заступника голови податкової з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталії Калєніченко з питаннями, які стосуються готовності програмного РРО, етапів впровадження РРО для різних груп підприємців та алгоритму переходу на програмні РРО.
З 1 серпня 2020 року набувають чинності зміни до закону про РРО та до Податкового кодексу.
З цього моменту закінчується період тестування програмного РРО від податкової, і бізнес за власним бажанням може встановити програмний РРО на смартфон, планшет чи комп'ютер і використовувати такий пристрій як касовий апарат.
Слід підкреслити, що з 1 серпня програмний РРО стане лише альтернативою класичним РРО.
Тобто всі суб'єкти господарювання, яких закон зобов'язує проводити розрахункові операції за товари і послуги із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, з 1 серпня можуть за власним бажанням перейти до застосування програмних РРО.
Отже, 1 серпня почнеться перший етап змін у законодавстві, спрямованих на детінізацію розрахунків у сфері торгівлі і послуг.
1 січня 2021 року почнеться другий етап: буде розширений перелік видів діяльності, для яких стане обов'язковим використання РРО (традиційних або програмних). Також буде запроваджений механізм кешбеку.
На другому етапі РРО будуть використовувати підприємці, які продають ювелірні вироби, старі товари в магазинах, ліки та медичні вироби, надають платні послуги в сфері охорони здоров'я, реалізують складні побутові прилади, які підлягають гарантійному ремонту, працюють як готелі, ресторани, кафе, турагентства і туроператори, продають деталі для авто.
1 квітня 2021 року почнеться третій етап: застосування РРО (традиційних або програмних) стане обов'язковим для ФОП, які є платниками єдиного податку другої, третьої та четвертої груп незалежно від видів діяльності.
Не потрібно буде використовувати РРО платникам єдиного податку першої групи та фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
Калєніченко наголошує, що жодна норма закону або Податкового кодексу не скасовує застосування традиційних РРО. Суб'єкт господарювання сам обирає, який реєстратор він буде використовувати: традиційний апаратний чи програмний.
Для переходу до застосування програмного РРО суб'єкту господарювання необхідно буде виконати такі дії.
✔ Встановити (інсталювати) на пристрій програмний РРО (комерційне рішення або безкоштовне, запропоноване ДПС).
✔ Зареєструвати програмний РРО, направивши відповідну заяву до фіскального сервера ДПС.
✔ Отримати в одного з кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг електронні підписи касирів та/або печатки суб'єкта для роботи на програмному РРО.
✔ Направити повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа, що будуть застосовуватися на програмному РРО.
Після цього можна здійснювати розрахункові операції із застосуванням програмного РРО.
Під час "реформи РРО" податкова розробила два АРІ фіскального сервера ДПС: АРІ фіскального сервера (єдине вікно подання електронної звітності) та АРІ фіскального сервера (електронний кабінет).
Ці АРІ дають можливість розробникам комерційних програмних РРО інтегрувати програмне забезпечення їх РРО з програмним забезпеченням фіскального сервера. Наприклад, співзасновник monobank, ексміністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет оголосив про запуск нового бізнесу – програмного продукту (РРО) Checkbox.
Програмний РРО податкової і програмні РРО комерційних розробників повинні відповідати таким вимогам закону і постанови уряду.
* Забезпечення виконання ПРРО фіскальної функції через фіскальний сервер.
* Робота в період відсутності зв'язку між ПРРО та фіскальним сервером.
* Формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків та їх передавання для реєстрації (фіскалізації) на фіскальний сервер ДПС.
* Застосування КЕП (кваліфікованої електронної позначки часу) під час здійснення розрахункових операцій і передавання даних про такі операції до фіскального сервера.
Платні комерційні програмні РРО відрізняються від безкоштовного РРО податкової додатковими сервісними функціями, вони можуть надавати інструмент для інтеграції з внутрішніми (бухгалтерськими, складськими) програмами клієнта.
112 тис суб'єктів господарювання зареєстрували 305 тис РРО. У податковій очікують, що після 1 серпня близько 10% суб'єктів господарювання, які використовують класичні РРО, можуть перейти на програмні РРО.
З 1 квітня 2021 року РРО повинні будуть використовувати близько 782 тис ФОП – платників єдиного податку другої і третьої груп.
За словами Калєніченко, програмні РРО податкової розробляють ТОВ "Програміка" і ТОВ "Інтелект-софт".
"Ці компанії є підрядниками ДПС. Технічні вимоги до програмних РРО розробили фахівці ДПС, а технічні завдання – підрядні організації. Майнові права на програмні РРО належать ДПС", – сказала вона.
Розробка програмного РРО – клієнтського додатка ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності" – коштує 2 млн грн, а програмного РРО – клієнтського додатка ІТС "Електронний кабінет" – 345 тис грн.
Відповідно до законодавчих змін, у податковій передбачені дві системи для зберігання даних.
1. Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). Це інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та програмних РРО, перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
2. Фіскальний сервер контрольного органу. Це програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та здійснюється реєстрація програмних РРО. Він також відповідає за інтеграцію з програмними РРО через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому доступі.
Калєніченко каже, що труднощі з розробкою програмного РРО в податкової виникли через проблему з фінансуванням.
Після проведення реформи ДФС виникали питання з переданням ІТС від ДФС до ДПС, не було вирішене питання фінансування систем. У травні ІТС була передана до ДПС, тож протягом місяця основні питання щодо доопрацювання програмного забезпечення були вирішені.
Крім того, до травня 2020 року була відсутня завірена Міністерством юстиції нормативна база щодо програмного РРО.
"Зараз усі нормативно-правові акти ухвалені та зареєстровані в Мін'юсті. Ми маємо всі документи для приведення у відповідність до НПА програмного забезпечення, що і було зроблено протягом останніх тижнів", – пояснила Калєніченко.
Протягом липня софт був суттєво доопрацьований. У ДПС виникає багато питань і застережень лише щодо офлайн-режиму роботи програмного РРО.
За словами Калєніченко, додаток програмного РРО для iOS вже розроблений і встановлений для тестування на пристрої. Проте вона не називає строки релізу, оскільки зараз усі сфокусовані на запуску програмних РРО для Android та Windows.
"Ми хочемо розуміти, що "стартанули" 1 серпня. Потім постараємося зареєструвати цю версію в App Store і випустити. Сподіваємося, це в нас вийде швидко", – підсумувала податківець.