Як перенести державу в смартфон?
epravda.com.ua, опубліковано 13 червня 2019 року о 23:16

Ідея помістити державу в смартфон в контексті взаємодії  з громадянами – благородна справа. А за словами новообраного президента – його мрія, яку він збирається втілювати.

Мова йде про можливість зробити інформацію про державу доступною онлайн в рамках "єдиного вікна", забезпечити для громадян можливості спілкуватися з державою через мобільні пристрої і проводити транзакції при наданні послуг.

Крім того, уможливити участь в управлінні країною через онлайн-консультації з питань політики та законодавства та подавати заяви на вакансії в органах державного управління в режимі онлайн.

З цією метою президент уже запустив проект "Ліфт" – онлайн платформу, через яку громадяни можуть надсилати свої ідеї та резюме на відкриті вакансії.

Але тільки таких інструментів недостатньо, щоб втілити мрію про "державу у смартфоні". Україні необхідні якісні зміни в державному управлінні , які відповідатимуть європейським стандартам.

Не потрібно починати з нуля

Упровадження електронного урядування з певним результатами здійснюється впродовж останніх чотирьох років завдяки зусиллям Державного агентсва з питань електронного урядування.

Наразі понад 120 послуг є доступними в режимі онлайн на Урядовому порталі. З-поміж них такі суспільно важливі, як послуги з реєстрації бізнесу, послуги в земельній чи будівельній сферах.

 Хоча користування цими послугами ще не набрало потенційно можливої популярності, вони є тими зеленими паростками, що з’являються навесні  та є провісниками змін у взаємодії держави з громадянами та бізнесом.

Це саме те, що слід продовжувати для перетворення мрії президента на реальність.    

Не можна досягти без модернізації державного управління або "бек-офісу"

Деякі з пропозицій президента "держави в смартфоні" доволі просто втілити, як наприклад,  онлайн-взаємодію з громадянами через веб-застосунки .

 А правильно продумана маркетингова кампанія їх просування може принести десятки тисяч пропозицій.

Чи будуть громадяни задоволені, залежить від того, чи слідуватимуть за пропозиціями реальні дії з боку держави. А це вже питання зміни функціонування цілої системи державного управління.

Такий досвід у нас вже є. Україна запустила онлайн-портал вакансій на посади державної служби і отримала рекордну кількість заяв  – понад 25 кандидатів на місце.

Паралельно почали працювати над покращенням конкурсних процедур, включаючи тести на компетентність кандидатів та відбір на основі заслуг.

Без цього онлайн-інструмент не мав би реального ефекту. Але процес внутрішніх змін, у бек-офісі, доволі тривалий.

Саме тому нам потрібно і надалі модернізовувати процедури конкурсного відбору. Також слід запроваджувати сучасну інформаційну систему управління держслужбовцями (HRMIS), яка міститиме ключові дані про них. 

Ще одним прикладом служить створення можливості коментування законодавства в режимі онлайн.

Але від цього не покращується його якість, яку 39% представників українського бізнесу вважають низькою.

Звичайно, що надання громадянам можливостей брати участь в управлінні державою он-лайн ­– важливий крок.

Проте для підвищення якості законодавства недостатній лише онлайн-інтерфейс, необхідні глибокі зміни у процедурах, культурі державної служби, дисципліні в процесі планування, прийняття та виконання рішень.

Для прикладу, за приблизними підрахунками, не більше 50% завдань в основних планах уряду на 2018 рік було виконано вчасно.

Майже половина законів зазнають змін у перший же рік після їх прийняття, що свідчить про низьку якість покладеної в основу аналізу політику, недостатні консультації із заінтересованими сторонами та низьку якість підготовки проектів законодавчих актів.

Платформа онлайн-взаємодії для участі громадян у процесі законотворення може збільшити прозорість та дати змогу одержати більше ідей, але не виправить чинні проблеми, пов’язані з процедурами та культурою.

Необхідними є зміни в культурі державної служби, модернізація процедур, забезпечення дисципліни та інші кроки.  

Змінювати свідомість ­­– від надання електронних послуг до служіння громадянам   

Більшість громадян прагнуть якомога менше контактувати з державною. Вони не хочуть збирати "довідки", навіть в електронній формі.

Вони не хочуть знати, які державні органи надають певні види послуги. А бажають одержувати необхідні послуги у зручний спосіб з мінімальними затратами часу і зусиль.

Для цього держава має оптимізувати надання послуг і переведення їх в електронний формат – це не єдина умова.

Багато послуг, які держава надає громадянину (G2C), повинні стати послугами, які одна державна установа надає іншій (G2G).

Наприклад, для одержання довідки про несудимість в Україні вже запроваджено як електронну послугу, але в майбутньому вона може перетворитися у формат обміну інформації між державними установами без посередництва громадян.

Для цього потрібно проаналізувати, які послуги можна перевести у такий формат, і передбачити  необхідні законодавчі зміни, щоб держава більше не запитувала у громадян інформацію, якою вона сама може володіти.  

Також необхідно змінити підхід в обслуговуванні громадян – він має максимально відповідати їх потребам.

Для прикладу, коли в сім’ї народжується дитина, батьки хочуть швидко і зручно здійснити всі державні процедури.

Тому можливість одразу отримати 10 послуг, пов’язаних з народженням дитини, всього за 15 хвилин, не виходячи з пологового будинку, – це один з кращих прикладів впровадження цього підходу.

І Україна працює у впровадженні такого проекту "єМалятко".

Якісно побудована  інфраструктура – критично важлива для "держави у смартфоні"

Для надання громадянам максимально зручних послуг необхідна низка критично важливих інфраструктурних складових.

Щоб "ліквідувати" більшість довідок, які наразі вимагаються від громадян, в Україні запроваджено систему електронної взаємодії державних реєстрів "Трембіта", яка побудована за прикладом естонської X-Road.

У цій системі державні органи мають обмінюватися даними зі своїх реєстрів. Наразі установи почали приєднуватися до "Трембіти", проте не дуже поспішають ділитися своїми даними, які здебільшого існують ще тільки в паперовому вигляді.

До того ж онлайн-послуги будуть неможливими без належної та захищеної (а також зрозумілої та зручної для користувача!) системи unique електронної ідентифікації.

Щоб все це запрацювало, необхідні зміни на рівні законодавства та в системі державного управління.

Слід дотримуватися принципу "цифровий за замовчуванням", який передбачає, що державні органи мають перевести всі можливі процеси в електронний формат.

Наприклад, обмін документами має здійснюватися не додатково в електронному форматі, а виключно в ньому.

Важливо розуміти, щоб "держава у смартфоні" стала реальністю, однієї діджиталізації недостатньо.

Необхідна серйозна робота щодо зміни процесів, структур та культури держслужбовців. Давайте будувати "смартдержаву в смартфоні".