E-UKRAINE

У Сінгапурі, місті-державі площею 724,2 км², по дорогах їздить більше 1 млн автомобілів, і при цьому в цьому майже немає пробок. Сінгапур по праву називають одним з найбільш високотехнологічних і безпечних міст в світі. З 2012 року там встановлено більш 52 000 камер спостереження. Влада має намір обладнати ліхтарні стовпи датчиками з функціями збору даних про температуру повітря, швидкості вітру, встановити камери для розпізнавання осіб. У зв'язку з невеликою площею, активно впроваджуються програми підвищення ефективності використання доріг, наприклад - безпілотні таксі. Всі сили направлені на зменшення кількості автомобілів на дорогах і трансформації звільнився місця для парковок в зелені зони.

Європейські міста не відстають від азіатських. У Копенгагені створено міжвідомчу лабораторію з розробки та тестування проектів smart city. У Барселоні аналіз даних застосовується для створення «розумних парковок», розпізнавання сміття і відстеження якості повітря. «Розумні» парковки вже заощадили муніципалітету € 36,5 мільйона, а системи водопостачання - € 42,5 мільйона бюджетних коштів.

Яка ситуація з впровадженням інноваційних технологій в Україні?

Реформи відкритих даних і децентралізації призвели до появи абсолютно нової для країни ніші цивільних технологій (Civic Tech). У міст і територіальних громад з'явилися гроші, якими вони можуть розпоряджатися, а у IT-сектора - інструмент у вигляді відкритих даних (як, портал data.gov.ua, де публікуються відкриті державні дані - карти, бюджети, і т.д.) і можливості внести свої пропозиції щодо вирішення проблем міської інфраструктури.

Сьогодні місцева влада готова розглядати і платити за IT-рішення стартап-командам, а не великим IT-компаніям, які давно сидять на міських бюджетах.

Серед уже успішно реалізованих стартапами проектів в Україні можна назвати Navizor (інвентаризація доріг), "Моя поліція" в Дніпрі. У Львові - хмарний сервіс енергомоніторингу uMun, чат-бот в месенджері Telegram Lviv City Helper (де можна дізнатися всю необхідну інформацію про місто, як про набір до школи, ремонті доріг так і про структуру лікарень). У Маріуполі та Бердичеві запущений проект «Розумні дороги». У Луцьку, Чернівцях, Херсоні запущена програма по контролю кількості бездомних тварин. У багатьох містах працює електронний запис на прийом до лікаря.

Крім того, по всій Україні працює безліч IT-хабів, де можна продемонструвати свої соціально значущі для міста проекти. У Львові проводять хакатон Hack for Lviv з призовим фондом € 1000-3000 на розвиток проекту. У Києві є Kyiv Smart City Hub, де можна представити свою ідею. Також зараз триває набір заявок на Open Data Challenge - один з найбільших конкурсів IT-рішень на основі відкритих даних, де можна розповісти про свій інноваційний проект, отримати консультацію від експертів і фінансування в розмірі 2,5 млн гривень на його реалізацію.

Яскравим прикладом синергії влади і IT-сектора може служити ІТ-рішення «Громадський проект» від команди SocialBoost. Мета цього проекту: автоматизація всього циклу бюджету участі (бюджет участі - певна сума грошей в бюджеті міста або населеного пункту, якої жителі можуть розпорядитися на свій розсуд). Сервісом користується вже 2,2 млн людей, в більш ніж 80-ти українських містах і територіальних громадах. За допомогою «Громадського проекту» вже було розподілено близько 390 млн грн бюджету участі: створення фітнес-парків, майданчиків для дітей, і комп'ютеризація шкіл. Також було проведено облаштування парків, ремонтні роботи в держустановах, профінансовано безліч проектів, які жителі столиці порахували важливими.

Початок покладено, як вдосконалити?

 IT-сектор - активний генератор ідей і корисних проектів. Необхідно відкриватися світу, приносити проекти, доводити їх користь і реалізовувати.

Крім грошей, міста володіють адміністративним ресурсом. Вони можуть дати стартапам майданчик для тестування нових продуктів. Як, наприклад, проект-випускник +1991 Open Data Incubator - Open World. Цей стартап розробив додаток для людей з проблемами зору, спеціальні датчики (Bluetooth-маячки) встановлюються на магазинах, аптеках, школах і тд. Тепер щоб дістатися до потрібного місця їм не потрібна чиясь допомога, так як маячок підключається до навігатора і людина самостійно добирається до потрібного об'єкту. Вже встановлено 10 маячків на Майдані Незалежності в Києві. Розробкою також зацікавилися такі міста як Львів, Чернівці, Луцьк, Дніпро і замовили близько 600 маяків. Крім того, проект привернув до себе увагу і сторони Іспанії. Надалі команда планує виходити на ринок Китаю.

Крім мерій, замовниками можуть бути містоутворюючі підприємства, на яких зайнята основна частина працюючого населення міста. Найчастіше пріоритети таких підприємств сильно збігаються з пріоритетами міста, а тому вони готові виступати постановниками задач для IT-спільноти, і платити стартап-командам за градоразвівающіе проекти. 

Яскравих прикладів поки немає, але ведеться багато переговорів.

Чому міста і IT-стартапи все ще активно не взаємодіють?

Головна причина - несумісність внутрішньої експертизи та зовнішнього пропозиції. Мерії знають, які проблеми вони хочуть вирішити, але, найчастіше, не знають, яке саме рішення їм потрібно, а тому не можуть виставити його на тендер. Вони більше чекають проактивного позиції від самих стартапів. Таким чином, ринок для старожилів і невбиваних ІТ-підрядників вже почав себе вичерпувати.

Так що, якщо ваш продукт може бути корисний місту, не чекайте: йдіть і пропонуйте.

Автор: Денис Гурський, співзасновник +1991 Open Data Incubator.